- наємець
- -мця, ч., зах.Найманий працівник, зокрема доглядач худоби.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наємець
Смотреть что такое "наємець" в других словарях:
Ємець — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
відеопідприємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
німець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підприємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
спадкоємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співспадкоємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
німець — див. німці … Український тлумачний словник
переємець — мця, ч., діал. Той, хто переймає щось … Український тлумачний словник
підприємець — мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. || Організатор вигідних справ, прибуткових операцій … Український тлумачний словник
спадкоємець — мця, ч. 1) Особа, що одержала спадщину або має право на її одержання. || Рідна дитина, перев. син. || Син правителя або інша особа, до якої має перейти влада. 2) перен. Продовжувач чиєї небудь діяльності, справи, певних традицій тощо … Український тлумачний словник
